Звіт про роботу гуртка "Історичне краєзнавство"
Історія краю або краєзнавство – один із найцікавіших напрямів сучасної науки, який є одним із головних у гуманітарній освіті. Це зумовлено тим, що ніколи не вичерпається допитливість людини, яка прагне дізнатися, що відбувалося на землі, де вона народилася й живе, як жили її прародичі. Минуле, сьогодення й майбутнє тісно пов’язані, а пізнати давнину зможемо лише тоді, коли вивчимо історію рідного краю. Великий філософ Г. Сковорода стверджував: “Пізнай свій край…, себе, свій рід, свій нарід, свою землю, і ти побачиш свій шлях у життя”
Історичне краєзнавство - сходинка до пізнання учнями рідного краю, реалізації інтересів у вивченні історико-культурного надбання українського народу.
Вихованці гуртка «Історичне краєзнавство» розпочали дослідження рідного краю з екскурсії до найбільш відомих природних та історичних об’єктів нашого краю. Піднялися на гору «Тотоха», яку називають місцем сили, енергетичним пупом, порівнюють з Алтаєм i Тібетом. Подейкують, що тут струмує сильний потік енергії землі, який сприяє творчим людям i зцілює. Так це чи ні — кожен мав можливість відчути на собі.
Вразив своєю величністю Медвин Дуб. Припускають, що патріархові близько 600 літ. Він справді нагадує кремезного діда-старійшину з усе ще кучерявим чубом. який включено до реєстру природної й історичної спадщини України.
Невичерпним джерелом краєзнавчого матеріалу для гуртківців є шкільний музей. Під час тематичних екскурсії діти ознайомились з експозиціями: «Наш край у 18-19 ст.», «Голодомор 1932-1933 рр.», «Наш край уроки Другої світової війни», «Розвиток освіта нашого краю».
При проведенні практичних занять перевага надається краєзнавчим дослідженням та пошуковій роботі.
Зокрема, до 78 - річниці звільнення сіл нашого краю, діти презентували результати пошукової роботи щодо встановлення імен воїнів, які загинули визволяючи наш край. Завдяки архівним матеріалам вдалося відродити із забуття імена ще 27 героїв, які окропили своєю кров’ю нашу землю, віддавши найдорожче – життя.(круглий стіл «Рокам ніколи пам’яті не стерти»)
